Час іде, нові студенти приходять задля набуття знань з журналістики та формування себе, як особистості, інші ж — залишають стіни університету, але роблять суттєві кроки у своїй професійній діяльності. Богдан Максимець — випускник факультету журналістики, реклами та видавничої справи 2020 року. Починав свій кар’єрний шлях з одеського телеканалу «Медіа-інформ», працював кореспондентом на телеканалі «Прямий». Нам вдалося поспілкуватися з Богданом, який розповів про специфіку роботи у комунікаційній сфері, важливі навички, якими має володіти сучасний новинар та про кардинальну трансформацію його діяльності.
Реалізувати себе у ролі журналіста-практика почав вже на третьому курсі. Розпочинав діяльність, як завжди, з регіональних медіа. Потім працював вже на загальнодержавних. Стати частиною медіасвіту дуже допоміг випадок: на один із каналів був необхідний молодий журналіст і так вийшло, що зв’язались зі мною. Відтоді я відчув відмінність: теоретична і практична журналістика досить розбіжні. Це, найперше, виявляється через необхідність постійно спілкуватися з абсолютно різними людьми. Через це підготуватись до всіх сценаріїв майже неможливо, тож доводиться підлаштовуватись до кожного індивідуального випадку. Найперше «приховане каміння», яке вдалося відчути: журналістика — дуже специфічна робота, у якій потрібно чітко розуміти: для чого ти це робиш і навіщо. Тому що без ідеї довго не пропрацюєш.
Варто пам’ятати й про необхідні навички, якими треба володіти сучасному комунікаційнику, щоб впевнено себе почувати в інформаційному полі — ті, за які готовий платити роботодавець. Станом на зараз і вважаю, що комунікаційник (журналіст, прессекретар тощо) має бути універсальним: уміти і створити, і випустити контент. По-друге, абсолютно необхідним є знання хоча б на якомусь рівні англійської мови. По-третє, розуміти, як потрібно працювати в кризових умовах та яким чином їх вирішувати. Фактично, кожен комунікаційник в Україні наразі — це кризовий комунікаційник, що тільки піднімає роль цієї професії.
Звичайно вже в ході роботи з’являлися думки, що обрав не ту професію. Перш за все, проблеми медіа, в яких працював. Наприклад, коли з’являється розуміння, що медіа все більше працює на політику, аніж на суспільство. На жаль, такі ситуації бувають дуже часто. Натомість відчував необхідність розвиватися та будувати кар’єру. Тому й вирішив спробувати себе в суміжній сфері, аби зрозуміти свої сили в іншій, схожій, але не такій зрозумілій справі.
Моя нинішня робота у департаменті охорони здоров’я одеської міської ради полягає в тому, що я відповідаю за цифровізацію в напрямі медицини. Точніше, мав би цим займатись, але через війну займаюся дещо іншим. Попередні навички дуже допомогли, адже стали фундаментом у моїй сьогоденній діяльності. Проте досі залишилось дуже велике бажання повернутися до медійної галузі, яке ще необхідно реалізувати та існує прагнення продовжити розвиватися в інфопросторі.
Наталія Сатанівська,
пресслужба факультету