ТОП-5 порад: як подолати страх і триматися професійно на публіці

Кожному з нас рано чи пізно доводиться мати справу з публікою. Чи то студентський виступ та захист роботи в університеті, чи то презентація нового проекту або бізнес-плану на роботі. У будь-якій із цих ситуацій ми повинні розуміти, що нашою метою є донести щось корисне й цікаве до аудиторії. А для того, щоб бачити зацікавлені погляди публіки, варто попрацювати над своїм виступом і запастися декількома «гачками», щоб зачепити увагу слухачів. Розібратися з цією темою допоміг Тім Томпсон – засновник Archer English Consulting у Південній Кореї, а також розробник навичок презентації, який співпрацює з багатьма дослідницькими центрами. На початку березня в коворкінгу Impact Hub Тім провів тренінг під назвою «Самопрезентація від А до Я» та надав декілька лайфхаків для спікерів.

Зоровий контакт із аудиторією

Часто бувають такі ситуації, коли лектор набридливо бурмоче текст із підготовлених конспектів та навіть не дивиться на аудиторію. Або ж узагалі постає всупереч публіці, захопившись своєю презентацією, та забуває оцінювати реакцію слухачів, що дуже важливо. Слухати таких спікерів нудно, а незацікавлена аудиторія – це нульова ефективність вашого виступу. Тім Томпсон радить не лише мати зоровий контакт зі своєю аудиторією, а й спробувати знайти серед натовпу чиєсь усміхнене та доброзичливе обличчя та розказувати йому. Це допоможе налаштуватися на позитив і забути про страхи перед публікою.

Простіше та стисло

Оскільки тренінг проводився англійською мовою, таке правило звучить, як KISS (keepitshortandsimple). Це означає, що ваш виступ має бути якомога зрозумілішим. Недарма кажуть, що стислість – сестра таланту. Якщо ваша промова іншою мовою, як у випадку Тіма, варто уникати ідіоматичних виразів, архаїзмів, професійного вузькоспеціалізованого сленгу. Також варто попрацювати над швидкістю вашої вимови та гучністю, так, щоб це було не тихо й не голосно.

Не починайте ваш виступ із вибачень та виправдань

Як часто на чиємусь виступі ми чуємо такі слова: «Вибачте мене, я взагалі поганий промовець, дуже хвилююся, вперше перед такою аудиторією». Не варто починати з такої поганої ноти. Що б не відбувалося, навіть у випадку, коли щось пішло не за планом, тримайте професійну маску, незважаючи на те, що всередині вас штормить, витримуйте зовнішній штиль.

Мова тіла

Що, як не мова тіла може скомпрометувати ваш страх перед публікою. Часте кліпання очима, схрещені руки, перебирання ґудзиків на піджаку або перебирання якогось предмета в руках – усе це видимі ознаки вашого побоювання. Заспокойтеся, облиште метушливість. Зрештою, публіка не є вашим ворогом, вона лише зацікавлена отримати від вас корисну інформацію й заряд позитиву.

Посміхайтеся й жартуйте

Джеймс Крюс казав, що сміх – це внутрішня свобода. Так і є. Коли людина не відчуває себе внутрішньо стисненою, вона позитивно налаштована на контакт із публікою. І налагодити цей контакт допоможуть посмішка й жарти. Але тут ви маєте бути обачними: не переборщіть, щоб серйозний виступ про вклад інвестицій у ваш проект не нагадував виступ стендап-коміка.

Всі знають, що ніхто не бездоганний і навіть професійні спікери не застраховані від помилок. Але варто боротися зі страхами й працювати над собою, щоб наступний вихід на сцену мав стовідсотковий успіх.

Ірина Кейдалюк

Поділитися:

Facebook
Twitter
LinkedIn
Telegram