«Немає меж досконалості» – основне кредо ідеаліста. Здавалось би, що поганого в тому, що людина невпинно прагне до кращого? Без сумнівів, кожен не проти того, щоб усе в житті складалось найкращим чином. Однак далеко не всі готові заради цього заганяти себе в жорсткі рамки та впадати у відчай, коли результат не відповідає очікуванням. Ось це і відрізняє перфекціоніста від інших людей.
Перфекціонізм (від фр. perfection) — надмірне прагнення до ідеалу, завищені вимоги до себе та інших людей. «Я справжній перфекціоніст!» — це не просто уявна риса характеру, а серйозна психологічна дилема. Така людина схильна до думки, що неідеальне = погане. Звідси і починаються всі проблеми: невпевненість у собі, незадоволення, самокритика, почуття провини і тривожності.
«Я міг би краще», «Зробити ідеально або не зробити взагалі», «Зараз не слушний момент, почекаю ще трохи і почну», «Моя зовнішність не бездоганна» — цей список можна перераховувати нескінченно. Краплина в океані думок і упереджень ідеаліста. Чим далі, тим важче впоратись із так званим «синдромом відмінника». Всепоглинаюче бажання жити чітко за планом та бути правильним заводить у глухий кут. Неважко здогадатись, що з такою психологічною установкою досягнути успіху та бути по-справжньому щасливим майже неможливо.
Наскільки перфекціонізм поширений у суспільстві?
За результатами соціального онлайн-опитування серед молодих та дорослих людей, близько 70% респондентів схильні до перфекціонізму. Із перелікованих ознак перфекціонізму вони зазначили, що часто незадоволені результатом власної роботи, порівнюють себе з іншими, відчувають провину при помилках, занадто вимогливі до себе та відкладають справи з надією, що бажання щось робити саме настигне їх. Найбільший відсоток ідеалістів поширений серед молоді (до 25 років) — близько 48%, інша частка припадає на більш зрілих за віком людей (25 років та старше) — 32 %.
Правда в тому, що у гонитві за недосяжним люди втрачають себе. Життя ніколи не буде бездоганним. Завжди будуть злети і падіння. Щастя не запрограмувати та не підробити. Щастя — це бути собою, приймати всі свої успіхи та невдачі, любити себе справжнього, з усіма особливостями та недосконалостями. Віра в свої сили — єдиний шлях до успіху. Не шукай ідеал, будь своїм ідеалом.
Дарія Рєзанова, 1 курс, «BLACK.WHITE»