Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Українські видання: історія та сьогодення

Українська преса пережила значні та серйозні часи: від Світових війн до значних революцій, але ніщо не завадило українцям відстояти право на володіння мовою та розвиток української держави загалом.

Сьогодні кожна людина повинна бути патріотом своєї держави, знати традиції та пишатися видатними особистостями, які надали нам право жити в нашій співучій країні — Україна.

Найважливіший факт нашого існування є мова. Саме українська мова надала нам змогу спілкуватись, висловлювати свої думки та писати дуже гарні твори. Поети пишуть яскраві вірші, музиканти співають зачаровуючі пісні, а журналісти висловлюють правдиву та точну інформацію. Сьогодні журналісти звикли висловлювати свою думку через різні ЗМІ та не хвилюються, що будуть покарані за, як то казали раніше, «пропагандистську мову».

Слово «пропаганда» в цьому контексті висловлюється як негативний вплив на суспільство. Чи мову можна вважати пропагандою? Звичайно ж ні! Що тут поганого, якщо людина спілкується українською мовою в українській державі?

Як було зазначено вище, українська преса та мова зазнали складних часів. Хочеться навести приклад, який і сьогодні патріотам не дає спокійно жити.

18 липня 1863 рік. Валуєвський циркуляр. Заборона української мови, а саме написання творів, віршів, книг та пісень «малоросійською». Річ у тім, що цей наказ був таємним. Мотив був такий: «Публікації книг українською мовою стимулюють зростання сепаратистських, пропольських та антицарських настроїв», — зазначив Петро Валуєв.

18 травня 1876 рік. Емський указ Олександра II. Емський указ був спрямований на витіснення української мови з культурної сфери (церква, музика, театр, книгодрукування — заборона ввезення на територію імперії книг, що надруковані українською мовою) і обмеження її лише побутовим вжитком, заборона публічних виступів українською мовою.

Заборонялося завозити українські книги та брошури, надруковані в Австро-Угорщині чи інших країнах. Також припинили ставити українські вистави і влаштовувати концерти. Настав час захалявних книжок і таємних гуртків.

Припинила своє існування, всім відома газета «Основа», так як вона виходила українською та російською мовами. Публіцистика «Основи», особливо статті П. Куліша та М. Костомарова, була потужним знаряддям для висвітлення української мови та досягала бажаного ефекту.

А зараз хотілось би виділити українські газети, які пережили багато економічних, культурних та політичних проблем, але, незважаючи на це, все ж таки змогли донести суспільству, що саме українська мова належить українському народу:

Навіть якщо українська газета «Основа» припинила своє існування, але дуже хочеться поставити її на перше місце в нашому топі.

● Газета «Основа» — видавалась з 1861 року, але проіснувала один рік. Ця газета поставила за мету поширювати українську мову як державну і мала характер «першої, яка унаслідувала українофільство».

● «Громадський друг» — загальноукраїнський прогресивний літературний і політичний журнал, заснований Михайлом Драгомановим у Львові (1878 рік). Лідером по публікаціям в газеті був Іван Франко (повість «Boa constrictor», оповідання «Моя стріча з Оксаною», «Патріотичні пориви», поезії «Товаришам із тюрми», «Каменярі», «Невольники», «Дума про Наума Безумовича»).

● Альманах «Молот» — вийшов у 1878 році в місті Львів. Дану збірку впорядкував І. Франко, за редакцію альманаху відповідав М. Павлик. Щодо «Молота», то напрямок цього альманаху, зрозуміло, владі не сподобався. Царська влада, побачивши на титульній сторінці «Молота» ім’я М. Павлика як видавця, не забарилася конфіскувати збірку. Вже у лютому 1879 р. альманах «Молот» було конфісковано. Перебуваючи в Швейцарії, М. Павлик, як офіційний редактор збірки «Молот», намагався захищати її від конфіскації. Остання відбулася 12 березня 1879 р.

● Еміграційна газета «Свобода», яка виходить і сьогодні. Вона є найстарішою українською пресою за кордоном, що виходить безперервно з 1893 року. У «Свободі» працювали українські видатні особи, як Іван Франко, Анатоль Курдидик, Михайло Павлик, Григорій Грушка, який був редактором цього видання та інші.

● Часопис «Житє і слово». Літературно-художнє видання, яке було створено у Львові у 1894 році за ініціативою Івана Франка. Мета часопису — розповсюдження української літератури та мистецтва на теренах України та всього світу. Були висвітленні видання дуже відомих особистостей (Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський та інші).

● Еміграційний тижневик «Тризуб», який видавався за ініціативою дуже видатної особи, як Симон Петлюра, у 1925 році в Парижі. «Тризуб» дуже широко висвітлював політично-культурні та українські моральні процеси, що відбувалися в Радянській Україні, та інформував про стан українського народу на міжнародному форумі та мав на меті зробити Україну незалежною.

Юлія Кірток, 4 курс, Prostir