З початку вакцинації проти Covid-19 пройшло вже майже півтора місяця, проте українці не поспішають ставати в чергу. Управління держави занепокоєне значним відставанням від плану вакцинування. Що насправді відштовхує українців? А що дійсно викликає довіру?
Як відомо, з 24 лютого 2021 року в Україні розпочалася масштабна операція з вакцинації населення проти вірусу Covid-19 препаратом AstraZeneca, прибулим до України 23 лютого в розмірі 16 200 доз (необхідних для початкового етапу вакцинацій). Явище вакцинації не є несподіваним, адже ніякі карантині методи не зможуть гарантувати 100% захисту від захворюваності, тим паче якщо виконуються вони за принципом: «І так зійде». Тому, через стрімке розповсюдження інфекції, урядом було прийнято рішення пошуку доступної та рекомендованої вакцини на ринку й укладання плану, щодо поступового процесу проведення щеплення. Усе для того, щоб вибратися із полону карантинних обмежень та припинити порушення цілісної економіки країни.
Відтак, згідно зі свідченнями МОЗ, на першому етапі вакцинації планувалося прищеплювати медиків, які, власне, мають прямий стосунок до хворих, до них додаються бригади швидкої допомоги, а також співробітників лабораторій, які виконують тест обробку. На другому етапі вакцинуватися зможуть усі охочі; безсумнівно, першими будуть залучені працівники, що мають постійний контакт із людьми та українці старші 60- ти років, увагою не обійдуться також пункти щеплення.
Цікавим чинником є те, що спочатку вакцинація не була примусовою, проте після категоричності більшої частини українців, здається, влада рішуче налаштована ввести в дію наказ щодо примусової вакцинації населення. Доводом цього є нещодавно підписаний Президентом України Володимиром Зеленським указ щодо затвердження рішення РНБО від 2 квітня «Про Національний план вакцинопрофілактики гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричинених коронавірусів SARS-CoV–2, до кінця 2021 року». Ба більше уряд погоджує все нове й нове постачання різнобічних вакцин. Прикладом цього є остання укладена угода щодо постачі Pfizer на 10 мільйонів доз вакцин, а також очікуване поставлення в липні цього року вакцин NovaVax (орієнтовано 15 мільйонів доз).
Очевидно, створюється плацдарм для вільного вибору щеплення, проте чи підтримують українці ентузіазм влади? Задля з’ясування ставлення українців до вакцинації ми провели опитування серед одеситів різних статей (65% — склали жінки, 45% — чоловіки) та широкого діапазону вікових груп.
Частка одеситів вікової групи 15-18 років складала 15%, група опитаних 19-26 років у відсотковому співвідношенні — 35%, також взяли участь люди віком 27-50 років — 15%, не оминула участі й найбільш вразлива для вірусу вікова група — 50-70 років, їхня кількість становила 35%. Перше питання, що було поставлено одеситам, стосувалося прямого ставлення до явища вакцинації проти вірусу Covid-19. А відтак стало відомо, що 53,3% ставляться нейтрально, 33% негативно налаштовані до щеплень і лише 13,3% схвально підтримують.
Через те, що негативне ставлення має більша частина опитаних, слідувало б розібратися, що породжує таке ставлення. Попри все, найбільшу недовіру в українців спричиняє факт того, що владою наразі укладено рішення звільнити від відповідальності за наслідки щеплень виробників вакцин проти Covid-19 та лікарів, що їх проводили. Простіше говорячи, наслідки за рішення вакцинуватися нестиме лише той, хто наважився на такий крок. І не важливо, наскільки точною за формулою вироблення була вакцина.
Згадаємо, що нещодавно на заводі в американському місті Балтимор працівники, що працюють над виготовленням вакцини проти Covid-19, переплутали інгредієнти для вакцини Johnson & Johnson з інгредієнтами препарату AstraZeneca, як підсумок, було зіпсовано 15 мільйонів доз. Звісно, катастрофу вчасно ліквідували, проте, якщо допустити факт того, що хтось міг вакцинуватися зіпсованим препаратом, постає чітке питання до владних структур: хто забезпечить постраждалому матеріальну допомогу чи компенсацію. Здається, судова система ще не реконструйована, тому краще мінімізувати ризики залучення нових справ, ба більше на міжнародному рівні.
Інше питання стосується лікарів, багаточасові зміни дають про себе знати. Що буде, якщо щеплення зроблено не за прописаною технологію або вакцина не зберігається належним чином? Ці чинники також несуть загрозу для здоров’я громадян, і краще б мати подушку безпеки в разі виникнення тривожної ситуації. Аналізуючи вищесказане, аж ніяк не дивно, що 93,8% опитаних негативно ставляться до звільнення від відповідальності, і це вже спричинило багато роздумів.
Щодо вакцинації зі сторони медичних працівників. Більшість впевнена в тому, що жодна з вакцин загрозу для населення не несе. Сімейний лікар Олена Матейчук повідомляє: «Вакцина в жодному разі не становить загрози. Вона не робить слабшим імунітет. Навпаки — вакцина змушує імунітет приготувати антитіла до збудника вірусу, під час потрапляння коронавірусу в організм імунітет відразу його вб’є або ви будете мати легку форму захворювання». Завіряння лікарів викликають більшу довіру, ніж дії уряду.
Яку ж вакцину обрати, якщо наважилися на щеплення? Ми запитали в українців, які виробники їм взагалі відомі. Перше місце між собою ділять вакцини AstraZeneca і Sinovac, на другому — Pfizer, на третьому — Sputnik-V і NovaVax, останнє місце по популярності займає Johnson&Johnson. Жоден з опитаних одеситів не згадав про вакцини Aifa, Moderna.
Звісно, на загальному питанні не зупиняємося й переходимо до більш проблемного: яким вакцинам учасники опитування довіряють. Стало відомо, що більша частина опитаних українців (73%) не довіряють жодному виробнику, 20% учасників обирали гарантією безпеки вакцину Pfizer, і лише останні 10% розподілилися порівну між двома виробниками Moderna і розповсюдженим наразі на теренах України AstraZeneca. Цікаво, чи було проведено загальне опитування українців, щодо закупівлі вакцин від певних виробників, чи все-таки дії влади були під егідою: що дешевше, те беремо.
Для очевидної вакцинації владі щонайменше (згідно з відповідями учасників опитування) потрібно створити найбільш сприятливу можливість вибору виробника. Проте з огляду на питання, що стосувалося того, чи має бути останній вибір за українцями вакцинуватися, чи ні, можна спостерігати так званий абсолют голосів, 100% опитаних впевнені, що саме людина мусить вирішувати: робити щеплення або утриматися. Попри це, відповіді на питання: чи є місце примусової вакцинації громадян на території України, 12,5 % впевнені, що процес невідворотній, хоч вони і проти цього.
Невідворотність такого процесу зумовлена насамперед тим, що влада наразі розглядає законопроєкт, який передбачає введення паспорту вакцинації (прикладом, постали країни Євросоюзу). Щодо того потрібен такий паспорт чи ні, голоси опитаних українців розділилися на два табори. Половина за введення, інша — проти.
Очевидно, такий паспорт надає багато можливостей, наприклад, спокійно візитувати певні країни. Головне, щоби не дійшло до абсурду, коли без так званого документа неможливо буде купити хліба, чи відвідати навчальний заклад, лікарню тощо. Адже не треба забувати, що явище корупції наразі не є повноцінно зруйнованим, а тому нічого не перешкоджатиме купівлі документу, хіба що людська совість.
Катерина Кравець, 4 курс, Prostir