Самостійний вибір дисципліни дає студентам можливість адаптувати свою освіту під власні інтереси та професійні цілі. Вибіркові предмети допомагають студентам розширювати свій академічний спектр та отримувати глибше розуміння конкретних областей, які їх цікавлять. Ми поспілкувалися зі студентами 3 курсу факультету журналістики, реклами та видавничої справи, щоб дізнатися, на що вони орієнтувались при виборі конкретних дисциплін та як набуті знання та навички допоможуть у майбутній кар’єрі. Додатково, більш детально з’ясували у викладачів про особливості тих дисциплін, які вони викладають.
ЗМК та соціальні уявлення
«Дисципліна спрямована на формування в студентів навичок розуміння аудиторії медіа. Саме цей аспект журналістської роботи опановують студенти, адже соціальні уявлення існують у суспільстві постійно і формують запит на тематику ЗМК. Серед методів викладання дослідницькі стратегії з арсеналу соціальної психології, соціальної антропології, які дозволяють вивчати уявлення, а також моніторинг ЗМК», — Тетяна Тхоржевська, завідувач кафедри нових медіа та медіадизайну.
Юлія Унгурян відзначає, що вивчення цієї дисципліни допомагає їй розуміти вплив масових медіа на суспільство, розкривати стереотипи та їх поширення, а також досліджувати різноманітні медійні платформи та їх роль у формуванні громадської думки: «Ця дисципліна також сприяє розвитку критичного мислення, аналітичних навичок і навичок вибору джерел інформації. Все це є необхідними компонентами для успішної журналістської діяльності в епоху зростаючої важливості медійних засобів у сучасному суспільстві».
Міжнародні відносини, світові процеси в рецепції ЗМІ
«На сьогоднішній день міжнародної проблематики в українському медіапросторі стає все більше, тому важливою є підготовка майбутніх журналістів до її компетентного висвітлення», — Марина Ковальська, доцент кафедри періодичної преси та медіаредагування.
«Вибір дисципліни важливий та відповідальний момент. Міжнародні відносини, світові процеси — це саме те, що завжди цікавило мене. Тому що, перейшовши на третій курс для мене важливо розуміти глобальні процеси, які відбуваються у світі. Глибше розібратися в масштабних проблемах, конфліктах, співробітництві та інших важливих аспектах міжнародних відносин та розглянути це, як важливі теми для висвітлення журналістських матеріалів. Не менш важливим є те, що у цій дисципліні я розвиваю своє критичне мислення. Під час практичних я намагаюся думати аналітично та більш глобально, що для мене є великим плюсом для налагодження комунікативності та зворотної реакції у своїх майбутніх журналістських матеріалів», — Олександра Гоцуляк. Також студентка підкреслює, що обрана дисципліна приносить не тільки нові навички, а й велике задоволення.
Одеська періодика 19-20 ст.: актуальний досвід
«Вважаю, що більш ґрунтовне вивчення питань щодо одеської періодики дозволить майбутнім журналістам зорієнтуватися у справжньому різноманітті джерел інформації щодо історії Одеси та навчитися їх читати та використовувати у сучасних матеріалах про історію Одеси і не продукувати при цьому імперські міфи. На шпальтах одеської періодики різних періодів ми можемо знайти безліч доказів (реклама, фото з вивісками, назви, інформація про діяльність організацій, тощо) української Одеси ХІХ – ХХ ст., що останнім часом є надто актуальним при розвінчанні міфів і фейків щодо історії Одеси. Наразі в одеських ЗМІ спостерігається підвищений інтерес до створення матеріалів на історичну тематику. Тому поглибити знання щодо наявних джерел інформації та вміти їх вдало використовувати буде корисно кожному, хто планує працювати у місцевих ЗМІ і не тільки», — Ірина Сидун, завідувач кафедри періодичної преси та медіаредагування.
Дмитро Теліцин виокремлює для себе дисципліну корисною, з точки зору, вивчення історії становлення одеської журналістики: «Це включає появу перших друкованих медіа, їхню редакційну політику на той час, та яку роль відігравали одеські газети у формуванні громадської думки. Цей предмет зможе поглибити знання студентів про історії регіональної преса, зокрема журналістики, допоможе студентам досліджувати джерела інформації тодішнього періоду та правильно їх втілювати у подальшій діяльності».
Політичні ідеології в сучасному медіапросторі
«Не випадково, на дисципліну «Політичні ідеології в сучасному медіапросторі» записались студенти 3 курсу, які захоплюються політологією та політичними темами. А таких виявилось немало. Метою курсу стало вивчення різних суспільно-політичних тем з точки зору ідеології та політичного світогляду громадян. Для цього ми спочатку розбираємо які є основні ідеології, які аспекти суспільного життя та глобальні проблеми знаходяться в полі зору конкретної ідеології. Студенти працюють із прикладами журналістських матеріалів в яких є вищеописані проблеми. Потім в рамках курсу передбачено навчання студентів самостійно працювати із ідеологічними темами, таким чином, щоб залишатись об’єктивними та неупередженими», — Станіслав Ковальський, завідувач кафедри журналістики, реклами та медіакомунікацій.
Яна Вигоняйло обрала для себе цю дисципліну з огляду на насичений сучасний медіапростір різними політичними поглядами і ідеологіями, які впливають на суспільство: «Розуміння цих ідеологій допомагає аналізувати та розуміти світові події та політичні процеси. Також, ми вже вивчили, що медіа впливають на формування політичних переконань та думок громадян. Дослідження взаємодії між медіа та політичними ідеологіями допомагає розкрити цю важливу динаміку — і це дуже цікаво».
Міжнародна проблематика ЗМІ
«Без розуміння актуального становища міжнародних відносин та процесів, без знання геополітики журналісту неможливо зорієнтуватися в сучасному світі. На вибірковій вивчаємо те, що відбувається зараз і що є актуальним для України», — Марина Ковальська, доцент кафедри періодичної преси та медіаредагування.
Дар’я Шевченко зазначає, що на її погляд будь-якій людині важливо розумітися у міжнародних відносинах між країнами, а, у випадку з журналістами — край необхідно: «Щоб гідно представляли медіа сферу України, треба розуміти у якому сенсі її висвітлюють закордонні ЗМІ. Та й взагалі, розуміти що відбувається в інших країнах — дуже гарний навичок для нашої професії. Адже, ми можемо написати журналістський матеріал, який тим чи іншим чином буде стосуватись інших країн — а писати треба грамотно. Ми, як не крути, четвера влада».
Інформаційна та загальна безпека держави в умовах глобалізації
«Дисципліна напряму пов’язана із опануванням студентами-журналістами двох документів ‘‘Стратегії національної безпеки України’’ та ‘‘Стратегії інформаційної безпеки України’’. 7 стратегічних цілей інформаційної безпеки України, прописаних у ‘‘Стратегії’’ складають основу тем для опрацювання. Студенти розбирають журналістські матеріали, присвячені цим темам, вчяться оцінювати та розрізняти суспільно-політичну та культурну проблематику з точки зору вказаних стратегій. На заняттях ми зі студентами опрацьовуємо ці стратегії та ті закони, що з ними пов’язані та розглядаємо як вони відображаються в журналістських матеріалах», — Станіслав Ковальський, завідувач кафедри журналістики, реклами та медіакомунікацій.
«Що таке культурна апропріація, які є цілі інформаційної безпеки України. Це всього лише декілька аспектів, які ми розглядаємо на цій дисципліні, — студентка Діана Чернявська підкреслює, що на практичних заняттях вони не просто вивчають певні терміни, а всебічно обговорюють кожне з представлених питань, — як на мене, за підсумками дисципліни ми, як слухачі, зможемо повноцінно розуміти інформаційні загрози і виклики для нашої держави, та разом з розвитком аналітичних навичок, зможемо розширити свої знання щодо інформаційної безпеки загалом».
Наталія Сатанівська, Дінара Алибейлі, Ангеліна Годулян,
пресслужба факультету