У червні Верховна Рада України прийняла законопроєкт по обмеженню використання поліетиленових пакетів. Під забороною опинилися оксорозкладні тонкі та надтонкі пакети, які не можна буде розповсюджувати ні платно, ні безкоштовно. На зміну прийдуть біорозкладні пакети, які виготовляють із пластику з натуральними домішками. Закон набуде чинності з 1 січня 2022 року.
За словами доцента кафедри цивільно-правових дисциплін Олени Толкаченко, одним із позитивних моментів закону є те, що оксорозкладні пакети заборонять в Україні, адже вони є «бомбою уповільненої дії»:
«Вони розкладаються на дуже малі мікроелементи, які потім осідають у навколишньому середовищі: їжі, воді, ґрунті та згодом потрапляють до організму людини. Ще одним позитивним моментом є впровадження адміністративної відповідальності. Згідно закону, за перше розповсюдження поліетиленових пакетів штраф складає від 8,5 тис. до 17 тис. грн, а якщо правопорушення повторюється – від 17 тис. до 34 тис. грн, що може вплинути на дії людей та стимулювати їх замислитися. Це гарний закон, але хотілось би побачити також більшу кількість заводів по переробленню пластику, бо насправді в нас з цим біда», — розказала Олена Толкаченко.
Усього у світі вже 33 країни повністю відмовилися від використання поліетиленових пакетів та ще 53 — ввели часткову заборону. До їхнього складу тепер відноситься й Україна.
Як відомо із запису до нового законопроєкту, на одного українця на рік припадає близько 500 одиниць поліетиленових пакетів, які в середньому використовуються не більше 20 хвилин. Для порівняння: у країнах ЄС цей показник складає лише 90 одиниць.
Згідно з дослідженням Всесвітнього фонду дикої природи «WWF International», люди за тиждень можуть з’їдати таку кількість пластику, яка може піти на виготовлення однієї банківської карти, це змушує замислитися.
Наразі у світі є багато варіантів альтернатив поліетилену та пластику:
- Пакети з крохмалю. З крохмалю виходить подібна до поліуретану речовина, але на відміну від поліетилену пакети із крохмаля розкладаються набагато швидше та без шкоди для природи.
- Пакети з харчових залишків. У різних країнах є свої варіанти застосування залишків для створення пакетів. У Німеччині, наприклад, виготовляють пакети з фруктових кожухів. В Україні винайшли унікальну плівку для зберігання продуктів, яка виготовлена на 50% з харчових залишків та ще на 50% з кісток тварин і риб.
- Еко-сумки. Одна з найзручніших речей, яка буде слугувати довго та є зручною, адже вони багаторазові.
- Крафт-пакет. Їх виробляють із екологічного матеріалу. Вони розкладаються протягом одного року, але при потраплянні у воду цей період скорочується до тижня.
- Біорозкладні пакети. Ці пакети повністю розкладаються за певних умов та не надають навколишньому середовищу шкоди.
Люди звикають до всього, тож чи зможуть українці пристосуватися до нових змін – це питання часу. Власники магазинів уже починають рекомендувати покупцям альтернативу поліетилену, продаючи багаторазові торбинки та паперові пакети. Велика кількість молоді вже частково відмовилися від поліетилену та перейшли на більш екологічні альтернативи.
Студентки Юлія та Наталія ходять до магазину з еко-сумками, бо вважають це набагато зручнішим, ніж на постійній основі купувати поліетиленові пакети. При купівлі фруктів та овочів вони намагаються або взагалі не використовувати пакет, або при великій покупці складати все в один. Відмовитися повністю від шкідливих пакетів їм ще не вдалося, але вони думають, що це стане простіше, коли пакети зовсім зникнуть з магазинів.
В Україні діють 35 підприємств, які займаються переробкою пластику, але не українського. За даними Recycling Solutions, у 2019 році Україна купила 100 тис. тонн відходів за кордоном на переробку. У той час, як відсоток переробки власного сміття складає лише 3%, в ЄС у середньому цей показник сягає 70%. Причиною цього є сортування сміття, яким українці зовсім не займаються, незважаючи на закон 2018 року. За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, щороку утворюється 17 млн тонн сміття, з яких сортується лише 5%.
Щоб сміття можна було переробляти, його потрібно сортувати. Для цього в українців є умови та можливості. Треба пам’ятати, що сортування відіграє значну роль, адже машина не зможе зробити цього за вас. Розкладання тих самих біорозкладних пакетів буде неможливим під горами не сортованого сміття. Під купу сміття не буде потрапляти повітря та сонячне світло, через що розкладання екологічних пакетів може також затягнутися на декілька років. Тож, для того, щоб новий закон про обмеження використання поліетиленових пакетів був дійсно дієвий, потрібно спочатку довести до справи закон по сортуванню та переробленню сміття. Вони тісно пов’язані, тому якщо не спонукати людей до вирішення сортування сміття, то сенсу від заборони поліетилену буде не багато.
Олена Романюк
“Black.White”