Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Збережемо місто в чистоті

Якщо зібрати все сміття, яке є на сміттєвих звалищах України, то отримуємо гору, вищу за Еверест! За даними Держстатистики, це приблизно 12 міліардів тонн відходів. Кожен із нас може змінити це, якщо привчить себе сортувати сміття.

З 1 січня 2018 року згідно з доповненням до статті 32 Закону України «Про відходи» в Україні була встановлена заборона на захоронення неперероблених побутових відходів. Внаслідок цього закону українців зобов’язали сортувати сміття.Тому у великих містах все частіше можна побачити замість одного сміттєвого баку декілька: жовтий – для пластику, синій ­– для паперу, зелений – для скла, червоний – для металу, окремі контейнери для органічних відходів та для тих, що не можна переробити.

Але жителі Одеси помітили, що сортоване сміття не переробляється належним чином. Очевидці з Чорноморську записали відео, де контейнер з відсортованим пластиком загружали у машину з іншим сміттям. Окрім цього у серпні прибрали контейнери для пластикових пляшок, які були встановлені в рамках проекту «Чистый город». Як повідомив ініціатор проекту Олександр Прохоров у своєму Facebook, йому відмовили у вивозі сміття. Але для тих, хто не хоче чекати, поки державні установи звернуть увагу на проблеми навколишнього середовища, існують різні організації, які можуть допомогти містянам з сортуванням та переробкою.

До кого звертатись по допомогу?

В Одесі існують пункти прийомів склотари, пластику, а також компанії, які займаються утилізацією різних видів сміття. Для полегшення пошуку таких місць видання «Велика епоха» створило інтерактивну мапу «Куди здати відходи», на якій можна знайти, де приймають вторсировину. В кінці вересня українські розробники з MacPawLabs створили додаток «Сортуй», який допомагає визначити тип сміття та розповідає, як підготувати його до переробки.

Тож якщо ви вирішили сортувати сміття і не знаєте, з чого почати, ось список корисних контактів:

  • «ЭкоМиР» – компанія по збору та утилізації вторсировини. Приймають макулатуру, поліетиленову плівку, ПЕТ (пластикові пляшки) та тверді вироби з пластмаси;
  • «Перетворюємо сміття на допомогу» – організація займається збором сміття та продають його перероблюючим підприємствам. Гроші за переробку відправляються українським військовим;
  • «Школа сортування сміття Олесі Крок та Катерини Гречко» – завдяки їм по місту їздять так звані «екомаршрути» ­– автомобіль курсує різними маршрутами, про які повідомляють у соцмережах, та приймають сміття, яке потім здають на переробку. Кошти, отримані за це, йдуть на благодійність;
  • «Зеленый дом» – встановлюють контейнери для пластику та співпрацюють з ОСББ;
  • «Місто майбутнього» – проект, який направлений на збереження навколишнього середовища та зелених зон у місті. Організація влаштовує лекції, розробляє програми по запуску сортування твердих побутових відходів та випустили посібник на цю тему.

А як в інших країнах?

Практика сортування сміття є дуже розвиненою закордоном. Навіть більше – у Німеччині сортування є обов’язковим, і його невиконання карається штрафом. У супермаркетах встановлені спеціальні автомати, які приймають пластикові та скляні пляшки. Люди, які здали пляшки у цей автомат, отримують чек на суму від 10 до 25 центів за кожну. У США 15 листопада святкують День переробки сміття. У цей день держава підводить підсумки програм по утилізації і нагороджує компанії, які досягли найкращих показників у сфері переробки. У Японії інакша схема розподілу сміття: тут його сортують на те, що можна спалювати; те, що не можна спалювати; те, що можна переробити та великогабаритне. Для кожного виду є власний тип пакету, у який необхідно скласти сміття, та наліпки для великогабаритних відходів.

Анастасія Балєва