Студенти журфаку побували «В гостях у Дмитра Гордона»

 Цієї осені відбулося декілька зустрічей студентів із відомими журналістами. Одним із гостей факультету став Дмитро Гордон, телеведучий, журналіст та головний редактор газети «Бульвар Гордона». Від секретів вдалого інтерв’ю до політики – розмова розкрила декілька  тем.

  • зустріч почалася

На зустрічі зі студентами від вступного слова Дмитро Гордон відмовився і відразу перейшов до звичного для нього формату запитання-відповідь. От тільки запитання цього разу ставили Дмитру, а не навпаки,  що зовсім не завадило журналісту тримати ситуацію під своїм повним контролем. І не важливо інтерв’юер він, чи то інтерв’юйований, а всі присутні однак відчули себе  «У гостях у Дмитра Гордона».

За спиною журналіста неабиякий досвід: близько 700 великих інтерв’ю із постатями, які безпосередньо творили історію своїх держав: людьми політики та мистецтва.

За обсягом інтерв’ю Дмитра досить розлогі: розмова може тривати годину, а може й три, тому студенти не могли не поцікавитися, як журналісту вдається робити інтерв’ю цікавими й утримувати інтерес аудиторії до запрошеного гостя такий тривалий час.

«Щоб інтерв’ю не стомлювало ні глядачів, ані гостей, має перш за все бути взаємний інтерес. Журналісту слід показувати, що він уважно слухає гостя, реагувати на сказане ним. Вдале інтерв’ю – це подорож в одному човні, коли дихаєте одним повітрям, інакше нічого не вийде».

Стосовно тенденції до скорочення журналістських матеріалів Дмитро Гордон додав: «Я вважаю, що залишиться ніша, де будуть важливі розлогі інтерв’ю. Моя мета – показати життя цілих країн через призму доль окремих людей, які стали частиною епохи, тому маю «смикати» гостей з усіх боків. Кожен жанр має право на існування. Я не беру грошей, я роблю свій особливий внесок. Адже, якщо мій продукт має свого читача та глядача, одні з найвищих рейтингів у країні, отже, я йду правильним шляхом».

У виборі героя для інтерв’ю Дмитро Гордон порадив:

«Перш за все людина має бути цікавою журналісту, якщо це так, то людина зацікавить й інших. Бо якщо він робитиме інтерв’ю через силу, то що вже говорити про інтерес читачів. Я не вчився стандартам взагалі, не читав про журналістику й не ходив на лекції. Усе прийшло з досвідом. І тільки практика дає можливість відчути себе журналістом».

«За час моєї роботи в журналістиці було все: ми з гостем могли дратувати один одного (дехто навіть йшов геть з інтерв’ю), були й люди, що приходили зовсім не в собі, були дурнуваті, під наркотиками чи п’яні. У пам’яті навіть є випадки, коли гості напивалися просто підчас самої розмови», – пригадав із власного досвіду Дмитро Гордон.

Дмитро також розповів про те, як редагує інтерв’ю вже на його не менш важливому, завершальному етапі:

«Я відсікаю зайве,  але не роблю так, щоб футболіст говорив як академік.  У мене людина завжди така, яка вона є. Жодних правок, які змінюють відповідь. Навіть до нецензурної лексики в інтерв’ю ставлюся позитивно. А от на узгодження відправляти текст я не люблю й роблю це тільки тоді, коли мене просять. Були у моїй кар’єрі випадки, коли люди перевертали все з ніг на голову, тому приблизно з 10-15 інтерв’ю взагалі не вийшли».

З 2014-го до 2016 року Дмитро Гордон був депутатом Київської міської ради. І на запитання про можливе повернення в політику відповів: «Я не хотів би повертатися у політику, я вже там був. Насправді ж журналістика від політики нічим не відрізняється. Хороший журналіст – завжди політик».

Телеведучий, журналіст, політик, письменник і навіть співак, Дмитро Гордон починав свій шлях до успіху, навчаючись на інженера, стати яким йому таки не судилося.

«Я  читав багато газет і мав багато захоплень. Перші мої тексти були звітами про футбольні матчі. Вдалося не відразу, але я ходив у різні газети й пробував. Після першої удачі в «Молодогвардійці» почав писати для інших провідних київських видань, брав інтерв’ю у футболістів. І що я хочу сказати вам? А те, що хоч одні двері, та відчиняться, якщо стукати лобом», – поділився журналіст і додав, що якщо обирати між грошима й талантом, то виграє однозначно талант. Він проб’ється крізь асфальт.

«А вам я раджу не бути сірими, нікчемними та посередніми. Починайте з інтернету, адже за ним майбутнє. Будьте несхожими, відвойовуйте свою нішу й не шукайте орієнтирів, бережіть власну індивідуальність»

записала Наталія Сандакова