Чи може вітер відігріти та освітити Україну?

У попередньому випуску я писала про таке джерело альтернативної енергії як сонячне світло. Проте цих самих джерел набагато більше. Одне з них – вітер. Вітряні електростанції – одні з методів отримання енергії з природних, самовідновлюваних джерел. Що цікаво, саме використання енергії  вітру є одним із найдавніших відомих способів використання енергії з навколишнього середовища. Воно існувало ще в давні часи. Достатньо згадати, наприклад, відомі всім млини, що працювали від сили вітру.

З іншого боку, незважаючи на довгу історію, вітряні електростанції мають і певні недоліки. Вітрогенератори встановлюються зі швидкістю по всій території України. Якою є ситуація з українською вітроенергетикою та чи вигідна вона взагалі?

У переважній більшості випадків для перетворення вітряної енергії використовуються лопатеві машини з горизонтальною чи вертикальною віссю, які установлені за напрямком вітру. Перші турбіни більш швидкісні та ефективні, проте другі не вимагають настроювання на напрямок вітру. 

Загалом є три класи вітрових електростанцій: крильчасті (пропелерні), карусельні (роторні) та барабанні. У крильчастих вітроколеса встановлюються горизонтально, вони більш ефективні, і вся сучасна вітроенергетика базується в основному на них. Встановлювати вітрові енергогенератори можна навіть у важкодоступних місцях, вони не сильно погіршують ландшафт, проте мають і певні недоліки. Вітер – самостійна система, яка нерівномірно вирішує, куди їй дути саме у цю хвилину, тому генератор не зможе завжди працювати з однаковою ефективністю. У будь-який момент кількість енергії може різко зменшитися, і це трапляється, як завжди, у найважливіший, найбільш неочікуваний момент. Для вирівнювання віддачі струму використовуються спеціальні акумулятори, проте коштують вони недешево.

Також робота вітроелектростанцій впливає на роботу телевізійної мережі, виникають викривлення сигналу. Крім того, деякі дослідники вказують на те, що інфразвуковий шум від «вітряків» може погано впливати на тварин та навіть людей, що унеможливлює встановлення станцій поблизу людських поселень.

Із кожним роком в Україні встановлюють все більше вітряних електростанцій. Процес будівництва розпочався ще з 1996 року, проте значне зростання припадає на 2009 рік, коли урядом було введено «Зелений» тариф, про який я згадувала у минулому матеріалі. Це такий собі механізм заохочення громадян до використання відновлюваних джерел енергії.

Загалом на 2018 рік в Україні запущено близько 550 мВт потужностей вітрових електростанцій. Зокрема в Одеській області збираються встановити 17 вітряків в селі Роксолани, у 3 км від Дністровського лиману. Електростанцію встановлять на площі майже 2 га, із загальною потужністю 62 МВт, пише Dumskaya.net.

За останні три роки, як повідомляє прес-служба Державного агентства з питань енергоефективності та енергозбереження, Україна залучила більш ніж 740 млн. євро на встановлення та розробку потужностей альтернативних джерел енергії.

Потенціал розвитку вітряних електростанцій в Україні досить великий. Згідно з даними Global wind energy council, близько 40% території України придатні до генерування енергії з вітру, що може забезпечити 20-30% всього споживання електроенергії в країні. Найкращими територіями для встановлення вітроелектростанцій є узбережжя Чорного та Азовського морів, Південний берег Криму, вершини Українських Карпат, Кримських гір, також область Донбасу.

За даними IRENА (Міжнародна агенція з відновлюваних джерел енергії) на 2016 рік саме ВЕС мають найбільший технічний потенціал з усіх відновлюваних джерел енергії. Україна є повноправним членом IRENA з 24 лютого 2018 року, хоча до цього вже був прийнятий Закон «Про приєднання України до Статуту Міжнародного агентства з відновлюваних джерел енергії». До неї входить 158 країн, а ще 24 розпочали процес приєднання. Крім того, у сфері вітроенергетики Україна співпрацює з китайськими інвесторами, з «Програмою фінансування альтернативної енергетики в Україні» ЄБРР (USELF), з Інвестиційним фондом НЕФКО і з датським інвестиційним фондом.

Та незважаючи на великий потенціал, Україна відстає від країн Європи за темпами використання відновлюваних джерел енергії. Однією з причин цього стала збройна окупація частини південних та східних областей, які є досить корисними у сфері видобутку енергії з альтернативних джерел.

Загалом, вітроелектростанції в Україні мають досить багато переваг: від ресурсного потенціалу, щільності населення і висоти над рівнем моря до економічних заохочень та іноземних інвестицій. Проте, мають вітряні електростанції й недоліки, пов’язані, як це не дивно, з природоохоронною сферою діяльності. Тому назвати вітроелектростанції повністю позитивним явищем неможливо, хоча вони у деякій мірі перевершують інші альтернативні джерела енергії.

Юлія Лінник