Одеса стає місцем проведення третьої виставки «MadЭ in Ukraine» в рамках фестивалю «Хочу в Одесу». Одеський центральний парк культури та відпочинку імені Т.Шевченка зустрічає величезну кількість туристів та одеситів.
Дні з п’ятниці по неділю можна вважати маленькою відпусткою для будь-кого. Але і спосіб відпочинку кожен обирає сам. Восени не так багато варіантів, куди можна себе приткнути, щоб отримати масу емоцій та вражень. Але одні з вихідних жовтня стали винятком, а місце проведення – очевидним.
Останні теплі дні цього року в країні стали одним з прємних бонусів осені. Іншим бонусом можна і треба назвати виставку народно-прикладної творчості «Лавка майстрів – MadЭ in Ukraine». Цей фестиваль був створений спеціально для того, щоб популяризувати цінності української культури, традицій, мови, історії. Найголовнішою метою є виховання патріотизму.
З 19 по 21 жовтня в парку імені Тараса Шевченка з самого ранку і до вечора панувала атмосфера свята: ледь помітна м’яка музика, чарівний запах смачної їжі та прянощів, багато веселих діток, що граються з улюбленцями, та маленькі приємні дрібнички на кожному кроці. Протягом трьох днів вздовж головної алеї парку були встановлені стенди та столи, на яких кожен бажаючий міг представити результат своєї творчості. Домашні капці, м’які іграшки, розписані чоботи, шуби, прикраси, картини – це все мала частина того, що спостерігали гості фестивалю. Ліза, яка займається виготовленням мила, каже: «Взагалі, я – студентка, але у вільний час займаюсь виготовленням мила. У фестивалі беру участь вдруге. Досі пам’ятаю, як соромилась спочатку». На питання: «Чому саме таке хобі?» Ліза відповідає так: «Це стало для мене дуже гарним способом відволіктися: наречений постійно ходить у рейси, а я сумую. От і знайшла заняття, яке і мені в радість, і людям».
Гарний настрій виставки підтримував невеличкий концерт з танцями і піснями, фуд корт з глінтвейном і шашликом та домашні медівки, вино, сир. Доречі, в рамках фестивалю «Хочу в Одесу» одночасно з виставкою проводився фестиваль молодого вина та меду. Тому не дивно, що напоїв і сиру було не менше ніж креативних виробів та задоволених посмішок.
Ось так легко звичайні вихідні перетворилися на маленьку подорож нерозкритими талантами України. Але все ж найголовніше те, що мета фестивалю досягнута – гості зарядились українською енергетикою та надихнулися на створення чогось свого, унікального та індивідуального. Український орнамент, вишиванки, козак з вусами, який розливав медівку, привели у захват одесита Івана: «Клас! Я просто вийшов із своїм собакою прогулятись морем, а тут на тобі. Чесно, не знав, що є такий фестиваль, але тепер стану його постійним відвідувачем. А, може, і учасником колись. Залишилось тільки дізнатись, що я вмію робити». На пошуки себе у Івана та в інших охочих буде час, адже наступна виставка відбудеться влітку 2019 року.
Катерина Корбут