Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Молодь та вибори-2019

Напередодні президентських виборів знову актуальності набуває проблема політичної активності молоді. Ситуація склалася невтішна: половина молоді виїхала за межі країни, інша залишається байдужою. За даними січневого соцопитування «Рейтинг», лише третина української молоді доходить до виборчих дільниць.

Така проблема спостерігається не лише в Україні. Пасивною молодь залишається і в ЄС та США. За підсумком 2014 року в соціальній службі центру Разумкова стверджували, що українська молодь протягом 5 років сама не демонструє активності. Наприклад, в 2004 році (після Помаранчевої революції) відсоток молоді, що голосувала, сягнув найвищого показника за всю історію виборів України — 71%. А вже в 2014 (після Революції гідності) — 44% (і це найнижчий показник).

Заручитися підтримкою молоді, здавалося б, найважливіша мета кожного кандидата. Було б це так, якби дехто міг, окрім обіцянок, давати результат, а не мішки з гречкою та цукром. Розраховувати на підтримку «дорослих» легше, адже амбіції та жага до змін на краще вже стихли, тоді як молодь, в свою чергу, потребує реальних змін — тут і зараз.

Ті ж, хто розраховує на голоси молоді, вже роблять все можливе, щоб не просто здобути їх, а й мотивувати юнаків та дівчат прийти на виборчі дільниці. Мільйони гривень витрачаються на рекламу в соцмережах, модернізуються старі передвиборчі кампанії, навіть створюються власні відеоблоги.

«Наша молодь не має зацікавленості в тому, щоб обрати голову держави. В першу чергу, відбувається це тому, що вони погано розуміються в політичних питаннях, з ними ніхто не працює. Звичайно, десь є якісь громадські активісти, але хто цим цікавиться. По-друге, вони зневірені. Зараз ніхто не вірить, що знайдеться така людина, яка буде вирішувати громадські проблеми, а вже потім свої власні», коментує одеський політолог Володимир Галдунов.

Новим людям — нові методи

Студентка Анастасія Ковтун вважає, що ходити на виборчі дільниці — це «взагалі якесь минуле століття», нарікаючи, що в наш час можна вирішити цю проблему, як у провідних країнах світу.

Проте ця проблема залишається невирішеною й у провідних країнах. Віддати свій голос за вподобаного кандидата шляхом електронного голосування можна лише в Естонії (і там з кожним роком росте відсоток виборців).

«Створити систему електронного голосування наразі дуже складно, каже програміст Михайло Кіктенко, оскільки головною проблемою залишається анонімність. При голосуванні через Інтернет, тобто через використання електронних пристроїв, залишається маса непрямих доказів, які дозволяють за бажання “прив’язати” громадянина до бюлетеня. Звичайно, щоб все це “провернути”, треба дуже добре постаратися, але стовідсоткових гарантій все рівно ніхто не дасть».

Є ще декілька способів активізації пасивних громадян. Наприклад, зробити так, щоб право віддати свій голос стало обов’язковим. Обов’язкове голосування, насправді, звичайна практика у багатьох країнах світу. Наприклад, у Бельгії ігнорування виборів карається штрафом. А якщо упродовж чотирьох виборів не віддати свій голос, тоді це право втрачається на 10 років.

Трійка лідерів

Подібна трійка серед кандидатів на пост президента України сформувалася майже одразу. Перше місце посів Володимир Зеленський, на другому — Юлія Тимошенко, а третє зайняв чинний президент — Петро Порошенко.

Тимошенко, як політик, котра раніше розраховувала на підтримку переважно жінок середнього віку, зараз досить різко змінила свій напрямок. Візуальний образ, риторика, нові методи ведення передвиборчої кампанії — все створюється для того, аби стати цікавою новим соціальним групам.

Промови лідера «Батьківщини» поповнилися пунктами, що цікавлять нове покоління. Вона багато говорить про українську IT-сферу, «блокчейн» тощо. Вершиною її кампанії став Всеукраїнський молодіжний форум, який проводився в грудні 2018-го. Там кандидатка спілкувалася з молоддю, розповідала про свої плани створення штучного інтелекту, 3D-друку тощо.

Не можна стверджувати, що такі методи стовідсотково впливають на нашу молодь. За даними «Рейтингу», Юлію Тимошенко підтримує 9% молоді.

Чинному президентові не завадили б голоси молоді, але він не акцентує на конкретній віковій групі. Натомість привертає увагу до спільних для суспільства проблем. Його показник прихильності молоді — 7%.

Улюбленець молоді

Він несподівано увірвався в новорічну ніч до кожної родини, хто святкував разом з телеканалом «1+1». Спричинив чимало галасу тим, що випередив привітання президента України. Шоумен, актор, комік, а тепер ще й кандидат на пост президента України — Володимир Зеленський посів найвищу позицію в рейтингові лідерів серед кандидатів. За нього готові віддати свій голос 31% молодих людей віком від 18 до 29 років.

«Такий результат зовсім не дивує, — коментує Володимир Галдунов, — оскільки зараз молодь можуть зацікавити лише нові обличчя, ті, які ще не заплямували свою репутацію, яким, здавалося б, можна вірити. Молоді цікаво не стільки те, що пропонує зробити Зеленський, обійнявши посаду керівника держави, скільки ефектність та нестандартність його вчинків».

Сам Володимир Зеленський розуміє, що зацікавити молоду половину населення йому вдалося. На своїй офіційній сторінці в Facebook він розміщує інтерв’ю, в якому говорить наступне: «Чи прийдуть вони (молоді люди) на вибори? У мене є впевненість в тому, що вони прийдуть. Ну, а що протягом останніх 15, ну, 20 років ми пропонували їм? Яку альтернативу? Чи пропонували ми їм людину, яка розуміє і розмовляє їхньою мовою? Я думаю, що ні. І думаю, що справа в цьому».

Зацікавити вдалося, але політик боїться розчарувати людей: «Сумно буде, якщо вони прийдуть підтримати, а ми будемо в дупі по кількості голосів». Тоді, за словами Володимира Зеленського, молодь взагалі ніколи більше не прийде на вибори, оскільки ще більше зневіриться в тому, що зміни справді можливі.

Обрати президента — важливий громадянський обов’язок кожної людини. Невідомо, чи зможемо ми радикально змінити майбутнє, але внести свої корективи має можливість кожен.

 Анастасія Рябкова

Поділитися:
Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on pinterest
Pinterest

Залишити відповідь

Логотипи студентських редакцій:

Соціальні мережі
Інші публікації

Знайомство з факультетом журналістики, реклами та видавничої справи в онлайн-форматі

Є така весняна традиція на факультеті журналістики, реклами та видавничої справи – запрошувати на зустріч абітурієнтів. От і цього разу 27 березня 2021 року відбувся День відкритих дверей, щоправда, в онлайн-форматі на платформі Zoom. У зустрічі взяли участь декан факультету Олена Андріївна Іванова, заступник декана з навчальної роботи Інна Валеріївна Лакомська, старші викладачі Сергій Володимирович Азєєв та Аліна Олегівна Червінчук.

Факультет журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова оголошує про проведення конкурсу студентських журналістських робіт на тему «Права людини в медіа: від розуміння до змін»

До участі у конкурсі запрошуються студенти І, ІІ, ІІІ та ІV курсів факультету журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І.І. Мечникова, які створюють власний

Студентські газети – результат колективної роботи майбутніх журналістів

На факультеті журналістики, реклами та видавничої справи викладають дисципліну, що направлена на відточення студентами практичних навичок володіння словом, – журналістську майстерність. На цих заняттях студенти

Осінь по-карпатськи

Карпати – багата культурна історія, збирання ягід та грибів, катання на лижах і сноуборді, риболовля, купання в гірських річках і просто естетична насолода краєвидами. Ми