Кожному медійнику важливо постійно вдосконалювати свої журналістські навички та вміння, отримувати нові знання та шукати нові можливості для досягнення цілей. Наші студенти періодично також пробують свої сили в міжнародних проєктах, конкурсах, які допомагають розвиватися у галузі журналістики та отримувати хорошу практику.
Своїми історіями з нами поділилися, вже нині, студентка 4 курсу Марія Новоселя та студентка 2 курсу Катерина Гонтар. Марія поїхала за програмою Global UGRAD в Університет Західного Кентуккі (США), а Катерина — проходила стажування за програмою Erazmus+ у Республіканському університеті Сівасу (Туреччина).
Коли дізналися про академічну мобільність? Які етапи довелося пройти, щоб туди потрапити? Які враження та досвід вони отримали?
«Трейлер» до нового етапу
Щоб зробити перший крок до змін, завжди треба набиратися побільше сил, терпіння, наполегливості. Варто відкинути всю невпевненість, боязнь та сором’язливість. «Я гадала, якщо не зможу пройти до фіналу, все одно участь у відбіркових турах надасть мені багато важливого досвіду», — каже Марія Новоселя. Натомість із мотивацією та впевненістю вона пройшла необхідні етапи, про які розповіла конкретніше: «Перший тур полягав у аплікаційній формі. Мені потрібно було надати два рекомендаційних листи, виписку з заліковки, написати два есе, а також відповісти на декілька запитань щодо своїх інтересів, досвіду, цілей тощо. Наступним етапом було інтерв’ю. Після інтерв’ю потрібно було скласти Toefl — тест з англійської. Також була обов’язкова орієнтація, на якій розповідали про всілякі тонкощі навчання за кордоном: як готуватися, що брати, що робити у певних ситуаціях і так далі».
Фото з Instagram: @wkuglobal
Натомість Катерина Гонтар має своє передісторію: «Про можливість участі в міжнародних програмах я дізналася ще при вступі до університету. Ще тоді мені це здалося нереально крутою ідеєю, і в той же момент я готова була взяти участь». Спочатку вочевидь було не до того: малий багаж знань та сесія, згодом повномасштабне вторгнення РФ в Україну, яке і так розділило життя українців на ДО та ПІСЛЯ. «Але в квітні 2022 року я зрозуміла, що мені набридло сидіти вдома, одноманітність, навчання за комп’ютером також почало надокучати. На сайті міжнародного офісу ОНУ я знайшла пропозицію, яка мені підходила, — програма Erazmus+, в якій студенти факультету журналістики, реклами та видавничої справи могли взяти участь. Однак необхідно було пройти тест заздалегідь на знання англійської мови, заповнивши лист самооцінювання (або надати сертифікат IELTS, TOEFL чи інший). Інші ж документи заповнювала з допомогою працівників деканату факультету та міжнародного відділу. У цілому це не так вже й важко, але потрібно було запастися терпінням, щоб дочекатися результатів та документів», — додала Катерина.
Загалом програма обміну є найбільш популярною і має багато партнерів. Якщо бажаєте також опанувати проєкт, пам’ятайте про власну максимальну об’єктивність та правдиву оцінку своєї обізнаності.
«Камінь спотикання», або які перешкоди можуть трапитися
Не буває нового аркуша паперу в житті в чужій країні без труднощів та перепон: мовний і ментальний бар’єри, віддаленість від рідних та друзів. Студентки, які спробували себе в академічній мобільності також дещо відчули на собі. «Головна складність: більшість місцевих жителів Сівасу не знали англійської мови, тому поступово, поринувши в нове мовне середовище, я вивчала деякі турецькі слова, словосполучення, ідіоми. Але в цьому я вбачала плюси — нові знання, вміння. І я ж не можу без пригод: вже після 10 днів перебування там, я зламала руку. Перелом виявився дуже серйозним та важким. Добре, що на той момент у мене вже з’явилися надійні друзі та знайомі, які не залишили мене в біді та відразу поїхали в лікарню допомогти мені з перекладом, підтримали мене ще й морально. І потім із величезним гіпсом на руці я працювала, подорожувала і зовсім не журилася. Це був безцінний досвід самостійного дорослого життя, який залишив мені на пам’ять шрам на лівій руці», — з позитивом згадує Катерина Гонтар. У будь-якому випадку головне залишатися оптимістом.
«Були складні моменти, але мені подобалося їх долати. Тут (мається на увазі Університет Західного Кентуккі) дуже багато позакласних подій, наприклад, ярмарки, фести, конкурси, тому інколи було важко знаходити баланс і доводилося сидіти з домашнім завданням вночі. Маю сказати, що мені пощастило знайти чудових друзів, які мене підтримували, тому долати труднощі було легше», — дещо по-іншому трактує Марія Новоселя. Будь-яка проблема — це випробування. Варто навчитися брати з них уроки, які роблять нас сильнішими та впевненішими, а студенти журналістики, реклами та видавничої справи — яскравий приклад цього.
Переймаємо досвід з іноземної освіти
Звичайно ж стратегія навчання за кордоном дещо має свої відмінності, порівнюючи з українським підходом до викладання. Кількість освітніх програм, якість освіти, широкий вибір спеціальностей, які набирають популярності, — далеко не всі розбіжності. На думку Марії, найбільшою відмінністю в університеті, у якому вона бере участь з академічної мобільності є те, що немає одного розкладу для студентів, а вони самі разом зі своїми академічними едвайзерами самостійно створюють розклад на кожний семестр. «Концепція головної та другорядної спеціальностей вносить свій внесок в якісну освіту здобувачів освіти. Також більшість викладачів використовують онлайн-платформи для того, аби збирати та перевіряти домашнє завдання», — додає студентка. Стажування дещо різниться порівняно з навчанням, тому має інші особливості та переваги. Катерина Гонтар розповідає про це більш конкретно: «Фактично я проходила стажування за спеціальністю. Працювала в міжнародному офісі університету СММ спеціалістом та дизайнером соціальних мереж. Я вдосконалювала свої вміння щохвилини, адже мені дали волю в оформленні, погодивши лишень деякі деталі. Також я обмінювалася знаннями та досвідом з місцевими та іноземними студентами, ми обговорювали чимало креативних ідей, створюючи нові проєкти. Плюс до того всього я паралельно брала інтерв’ю у викладачів, записувала відео про свою закордонну буденність, писала різноманітні матеріали».
Фото з власних архівів Катерини Гонтар
Студентка вже вдруге скористалася можливістю поїхати до Сівасу і за короткий період змогла визначити своєрідність саме освіти: на першому місці стоїть вивчення різних аспектів життя саме на батьківщині. Акцент завжди стоїть на отриманні нових знань у галузі культури, історії, соціології та політології. «Завжди, в межах усіх дисциплін, перевагу надають інформації про рідну країну», — уточнює Катерина.
Оновлення скарбниці знань
Навчаючись за академічною мобільністю, студентам неможливо не пізнати «новинки» освіти, відкрити іншу сторону своєї майбутньої професії, отримати більшу обізнаність у сфері журналістики. Марія Новоселя зазначає: «Від поїздки я отримала нереальну цінність: новий багаж знань, досвіду (адже вперше жила в гуртожитку), я зустріла неймовірно крутих людей з різних куточків планети, які стали справжніми друзями, змогла побачити нові міста і ще багато чого! Кожний день — наче маленька пригода, яка приносить щось корисне, за що я дуже вдячна».
Знаходити інформацію та правильно її аналізувати, вміння налагоджувати комунікацію й використовувати професійні програми — менша частина того, що має вміти універсальний журналіст. Задля того студенти й долучаються до проєктів, аби розвинути свої навички в комунікаційній сфері. «Я покращила свої soft skills, навички комунікації, підвищила рівень знань з англійської мови, почала вивчати турецьку. Дізналася багато тонкощів журналістики в Туреччині, заглибилася в історію країни та познайомилася з редакторами та журналістами місцевих видавництв. Також навчилася працювати з новими для мене програмами для дизайну, ознайомилася з їхніми правилами написання журналістських матеріалів і навіть трішки посиділа на їх парах, проте без знання мови було важкувато», — розповідає Катерина Гонтар.
Щоб змінити щось не варто лякатися труднощів, а робити крок назустріч новому. Це здається іноді чимось неможливим, але годиться лишень спробувати, а наші викладачі та студенти ОНУ завжди допоможуть та підкажуть. «Опинившись в чужій країні, ви почнете краще себе розуміти, ваші цінності і пріоритети можуть кардинально змінитись, адже інша країна — інший світ. Будьте впевненими в своїх силах і можливостях, але оцінюйте себе об’єктивно. Не стрибайте вище своєї голови, просто будьте собою і дійте!», — наостанок поділилась Катерина Гонтар.
Наталія Сатанівська,
пресслужба факультету