На якому етапі розвитку перебуває інклюзивна освіта в Україні сьогодні? Які є нормативно-правові документи, пов’язані з нею? Що змінилося після початку повномасштабного вторгнення? Які проблемні питання вже довгий час потребують вирішення? Спеціальна чи звичайна школа для навчання дитини з інклюзією?
ЗМІ мають можливість привертати увагу громадськості до проблем, з якими зіштовхуються внутрішньо переміщені особи, шляхом висвітлення складнощів їхнього працевлаштування, пошуку житла та відновлення інших важливих
Після початку російського повномасштабного вторгнення Україна стала топ-темою для світових медіа. Вони пишуть про перебіг бойових дій, життя цивільних, аналізують і роблять прогнози щодо завершення війни. У цих матеріалах саме Україна є головною дійовою особою. Однак так було не завжди. Ми дослідили, як саме змінилося сприйняття нашої держави закордонними ЗМІ до і після повномасштабної війни. Які наративи просувалися тоді і зараз? Яку роль відводили для України на міжнародній арені? Розповідаємо у нашому матеріалі.
Що ближче зима — то ближче холоди. Якщо люди, у більшості випадків, здатні подбати про власний комфорт, то коли мовиться про тварин — варто зрозуміти, що пухнасті не завжди можуть дати собі раду, коли стовпчик термометра показує «мінусову» температуру, а небо готується вивалити на вулиці міст купу снігу. Отже, головне питання: як тварини, що не мають господаря, живуть узимку; і як нам, людям, допомогти їм перечекати цей сніг, перечекати цю зиму?
У межах дисципліни «Журналістський фах: жанрологія (аналітичні жанри)» студенти 2 курсу у вигляді підсумкового завдання готували власні аналітичні статті.
Розпочнемо знайомство з творчими доробками наших студентів-другокурсників з матеріалу Анни Філанюк про інклюзивну освіту в українських школах.
Для спостереження я обрав 3 зупинки трамваїв: на вулиці Чернишевського, на Французькому бульварі та Старосінній площі. На перших двух я перебував по 30-40 хвилин, на Старосінній площі я спостерігав за зупинкою декілька разів зранку: один раз годину, двічі — по пів години. Коли я ставив перед собою мету спостерігати за зупинками, то я прагнув визначити основні потреби пасажирів, які вони задовольняють, і зрозуміти, чого їм, можливо, не вистачає, щоби зробити очікування транспорту комфортнішим.
Існує вислів, що «в Одесу приїжджають по любов», та не варто забувати, що любов — це не завжди романтичні почуття, іноді її можна відчути, гортаючи нову збірку віршів улюбленого автора, а іноді — почувши його голос, що читає найкращі рядки, зі сцени.
Ми продовжуємо знайомити вас з творчими доробками студентів-журналістів 3 курсу, які вони підготували в межах дисципліни «Проблематика ЗМІ: урбаністична» (лекторка — Тетяна Тхоржевська). Цього разу пропонуємо ознайомитися з матеріалом Анастасії Єрьоменко про пішоходів.
Ми продовжуємо знайомити вас з творчими доробками наших студентів-першокурсників, які вони підготували в межах дисципліни «Журналістський фах: жанрологія (інформаційні жанри)» (лекторка — Аліна Червінчук). Цього разу до вашої уваги — репортаж Аеліти Шостакової про прем’єру мюзиклу «Бомбосховище».
Спостерігати та фіксувати побачене надзвичайно важливе вміння для майбутніх журналістів. Тож у межах дисципліни «Проблематика ЗМІ: урбаністична» (лекторка — Тетяна Тхоржевська) студенти займалися спостереженням за навколишнім міським простором. У результаті вийшло надзвичайно цікаве комплексне спостереження за різними елементами публічного простору міст.
Для початку пропонуємо ознайомитися з матеріалом Владислава Кушніра про столицю В’єтнаму — Ханой.